Переход на главную страницу web-сайта СКТЭК
 
Поиск по сайту

  
КАРТА САЙТА



Архіпов В. В., Русавська В. А. "Організація обслуговування у закладах ресторанного господарства"
см. здесь.....

 

Бутейкис Н. Г.
Технология приготовления мучных кондитерских изделий. Глава 1.
см. здесь....

 

Бутейкис Н. Г.
Технология приготовления мучных кондитерских изделий. Глава 12.

см. здесь....


   "Никитенко, Л. И. Оборудование торговых предприятий"

 

 

 Парфентьева, Т. Р. "Оборудование торговых предприятий"
см. здесь ......



Сирохман, І. В.
"Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення
"
см здесь.....



Щетинін, А. І
"Політична економія
"
1.1. -
1.2.
см. здесь.....



Щетинін, А. І
"Політична економія
"
1.3. -
1.5. см. здесь.....

Шумило, Г. І.
Технологія приготування їжі"
см. здесь



ПОЛНЫЕ ТЕКСТЫ
УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОГО НАЗНАЧЕНИЯ

(полная информация см. печатный оригинал)

     
     Шершун, А. А. Митні правила в Україні [Электронный ресурс] : учебник / А. А. Шершун. - Х. : Факт, 2013. - 512 с. - ISBN 978-966-637-739-8
     Аннотация: Підручник має рекомендаційний і довідковий характер. У ньому наводяться основні відомості з питань митної справи, ролі органів доходів та зборів у системі державного регулювання України з урахуванням вимог Митного кодексу України, інших законодавчих та нормативно-правових актів України. Розглядаються питання основ здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічних операцій, порядку декларування, здійснення митного контролю та митного оформлення, особливості переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів, валютних коштів, що належать громадянам, порядок нарахування та стягнення встановлених податків та зборів, заходи, що вживаються органами доходів та зборів із метою припинення незаконного переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, та відповідальність за вчиненні порушення митних правил. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, працівників органів доходів та зборів, декларантів підприємств, керівників, менеджерів підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, та інших осіб, яких цікавлять питання митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Законодавчі та нормативні акти наведено станом на 15.02.2013 р.
РОЗДІЛ II. МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
(с.38-46)


     Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
    Країною походження товару вважається країна, у якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці.
    Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.
    
    Товарами, повністю виробленими в даній країні, уважаються:
1) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, у її територіальних водах або на її морському дні;
2) продукція рослинного походження, вирощена або зібрана в цій країні;
3) живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;
4) продукція, одержана від живих тварин у цій країні;
5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;
6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цією країною;
7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни, виключно з продукції, зазначеної в пункті 6 цієї статті;

МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ...

 

   8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;
    9) брухт та відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій із переробки в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);
    10) електроенергія, вироблена в цій країні;
     11) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах 1-10.
У разі, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, у якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки.

Критеріями достатньої переробки є:


    1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
    2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
    3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов, вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

    Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
    
У разі застосування правила адвалорної частки, вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, – за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

    Не відповідають критерію достатньої переробки:
    1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
     2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
    3) прості складальні операції – операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;
    4) змішування товарів, які походять із різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;
     5) забій тварин;
     6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.

   Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (додаток 6).
    Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів та зборів шляхом подання1 оригіналів документів про походження товару.
    Сертифікат про походження товару – це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
    У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.
Засвідчена декларація про походження товару – це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.
    Декларація про походження товару – це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
    Сертифікат про регіональне найменування товару – це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.
    У разі, якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів та зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант або вповноважена ним особа має право надати органу доходів та зборів, для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
    Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
    Для підтвердження країни походження товару орган доходів та зборів, у передбачених законом випадках, має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом, подається обов'язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних та нетарифнихМИТНІ ПРАВИЛА В УКРАЇНІних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, які здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також якщо в органу доходів та зборів є підстави для підозри в заявлені (наданні) недостовірних відомостей щодо країни походження товару.
    При обов'язковому представленні документів, які підтверджують походження товарів, декларація про походження товару подається у випадках, якщо:
    1) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями в несупроводжуваному багажі на адресу громадян або в ручній поклажі громадян за умови, що ці товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує еквівалент 500 євро;
    2) сукупна вартість партій товарів не перевищує еквівалент 300 євро.
У випадках відправлення кількох партій товарів, зазначених у цій частині, в один і той же час, в один і той же спосіб, одним відправником одному одержувачу, їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.

   Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються в разі, якщо:

   1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до Митного кодексу;
    2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Митного кодексу;
    3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;
    4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;
    5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;
    6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібран на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України.
У разі виникнення сумнівів із приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів та зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

    Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів із дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з провадженням у кримінальній справі.
    У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить із відповідної країни, із моменту отримання органами доходів та зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
    У разі вивезення товарів із митної території України, сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено в національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону.
    Органи, які видали сертифікат про походження товару з України, зобов'язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі.
    Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України здійснюється органами доходів та зборів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    Орган доходів та зборів відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органомдоходів та зборів у вільний обіг на митній території України, за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.
Розглянемо, якими органами видаються сертифікати про походження товару в зарубіжних країнах.

    В Аргентинській Республіці органами, уповноваженими надавати експортерам сертифікати про походження товару, є:
• Торговельна палата (Camara Argentina de Comercio);
• Палата експортерів (Camara de Exportadores de la Republica Argentina);
• Торговельно-промислова палата (Camara de Comercio, Industria у Produccion de la Republica Argentina);
• Асоціація експортерів та імпортерів (Asociacion de Importadores у Exportadores de la Republica Argentina).
Найбільш поширеною є практика видачі сертифікатів Торговельною палатою Аргентини.
    У Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії сертифікат про походження видається торгово-промисловими палатами. Сертифікат про походження повинен бути оформлений на офіційному бланку, який можна отримати в будь-якому відділенні торгово-промислових палат Великобританії.
У Гвінейській Республіці органом, уповноваженим на видачу експортерам сертифікатів про походження товару, є Генеральна дирекція національної служби стандартизації та якості (DIRECTION GENERALE DU SERVICE NATIONAL DE CONTROLE DE QUALI-TE ET NORMES) при Міністерстві торгівлі, промисловості, малих та середніх підприємств Гвінейської Республіки (MINISTERE DU COMMERCE, INDUSTRIE, PETITES ET MOYENNES ENTRE-PRISES).
    Згідно з чинним законодавством Ізраїлю сертифікат про походження товару, як правило, видається Федерацією торгово-промислових палат Ізраїлю. Право на видачу сертифіката мають митні органи, Об'єднання промисловців Ізраїлю та інститут експорту Ізраїлю.
З 2000 року видачу сертифіката про походження товару, який експортується в Україну, здійснює Федерація торгово-промислових палат Ізраїлю.

     Сертифікат про походження товару в Канаді засвідчується вповноваженим представником компанії-експортера на основі власних даних або документів, наданих компанією-виробником, тобто фактично сертифікат про походження товару є декларацією експортера про походження товару з тієї чи іншої країни. У той же час сертифікат про походження товару може видаватися незалежним від експортера (виробника) продукції органом. Перелік таких уповноважених органів законодавчо не регламентується. На практиці таку діяльність у Канаді здійснюють регіональні торговельні палати (Boards of Trade, Chambers of Commerce), кожна з яких має власну форму сертифіката про походження товару. У Канаді налічується майже 100 регіональних торговельних палат. Найбільша торговельна палата країни – Торговельна палата Торонто.
    Згідно з національним законодавством Канади й відповідно до міжнародних угод про вільну торгівлю, сертифікат про походження товару є обов'язковим документом, що подається канадським експортером митним органам країни-імпортера.
    У Німеччині сертифікати про походження товару видаються регіональними торгово-промисловими палатами за місцем юридичної адреси підприємства.
    Сертифікат про походження товару видається підприємству на підставі поданої торгово-промисловій палаті заявки встановленого зразка, яка підписується вповноваженою особою підприємства. Як правило, один раз на рік фірми надають торгово-промисловій палаті, у зоні діяльності якої вони розташовані, зразки підписів уповноважених осіб фірми, які мають право на оформлення зовнішньоекономічних документів. Сертифікат про походження товару видається, якщо виконано всі необхідні процедури подання заявки торгово-промисловій палаті Словенії та якщо товар, на який видається сертифікат, відповідає критеріям походження товару зі Словенії. Для одержання сертифіката про походження товару заявник повинен правильно заповнити форму й додати до неї експортну фактуру та документи, що підтверджують походження товару.
    Органом, уповноваженим здійснювати сертифікацію походження товарів, є Бюро при Торгово-промисловій палаті Угорщини. Регулювання питань сертифікації походження товарів у Франції покладено на Генеральну дирекцію митниць та непрямих податків, яка входить до складу Міністерства економіки, фінансів та промисловості Франції.
     Усі торгово-промислові палати мають свою печатку уніфікованої конфігурації: кругла, діаметром 25 мм, по зовнішньому колу назва ТПП (наприклад, Chambre de Commerce et d Industrie de Paris), а у внутрішньому колі – один із символів Франції - Маріанна.
     У Чеській Республіці право на видачу сертифікатів про походження товарів мають:
• Митна служба, підпорядкована Міністерству фінансів Чеської Республіки;
• Економічна палата Чеської Республіки та Аграрна палата Чеської Республіки.
Згідно з чинним законодавством Лион» органами, уповноваженими видавати сертифікати про походження товару та інші документи, що діють у сфері міжнародної торгівлі, є торгово-промислові палати. Кожна регіональна торгово-промислова палата має право встановлювати свої критерії щодо надання таких документів. Вони базуються на рекомендаціях Міністерства економіки, торгівлі та промисловості.

ВСЕ ПРАВА ЗАЩИЩЕНЫ - ПРИ ЦИТИРОВАНИИ ССЫЛКА НА ПЕЧАТНЫЙ И ЭЛЕКТРОННЫЙ ИСТОЧНИК ОБЯЗАТЕЛЬНА
ALL RIGHTS ARE PROTECTED - REFERENCE TO THE PUBLISHED ELECTRONIC RESOURCE IS NECESSARY DURING
   
© Симферопольский кооперативный торгово-экономический колледж Крымпотребсоюза

© Ядрова Г.В . - выставлено 30 .1. 2014 г.